19 листопада 2012 р.

Погляд краєм ока на Румунію

Спраглі Європи
Часом думаю про цей потяг до центральної Європи, що сидить в наших душах,серцях і головах. Східняків нестримно тягне до Львова, і фрази про бажання провести новий рік у Львові, я вже не кажу про Різдво, вже стали кліше… Я питаю себе, чи це просто естетичний потяг до гарного – архітектурних ландшафтів, вишуканих запахів сповнених туристами центрів цих центральноєвропейських міст? Чи це потяг до так званого цивілізованого світу, тобто насправді це бажання Європи, а оскільки Центральна Європа лежить (тут багато еротичних метафор) на шляху до Західної, то неминуче мусимо любити її. Адже Західна, дорожча і дальша, часто лишається недосяжною мрією, і доводиться вдовольнятися Центральною. 


Карпатське тіло Румунії
Румунія лежить у Центальній Європі  значно очевидніше, аніж Україна. Але в мене до поїздки туди не виникало цього асоціативного ряду Румунія – центральноєвропейськість. Це тому що ми дуже мало знаємо про Румунію. Козаки не дуже дивилися в той бік. Просто думаємо, що там злидні, як і в Україні, і що несправедливо їх прийняли до ЄС і ще подібні банальності. Але ж дві третини країни займають Карпати!!!Це неймовірна кількість гір, нам неможливо це уявити. Ми так пишаємося своїм відгризеним шматком східних Карпат, і яке етнічне різноманіття, і яка тут природа, і похід на Говерлу за 20 грн., а я собі не можу уявити, скільки всього помістилося в Карпатах румунських. Там одних лише варіацій гуцулів-лемків-бойків має бути три десятки!

Брашов Трансильванський
Одне з великих румунських міст, здається, геть не популярне в Україні, називається Брашов, і знаходиться у Трансильванії. Я потрапила туди на пів осіннього дня, тож розглядала мури, арки (в яких не лише сморід, а часом починається італія і софі лорен вибиває килимки на балконі), хідники...Намагалася побачити щось особливе в цьому так очевидно центральноєвропейському місті. Якому програє будь-яке українське місто, навіть найбільш центральноєвропейське! (якщо забути про сентименти й спогади, а глянути холодним тверезим оком на ті ж мури, хідники та арки).

Тіло міста Брашов






Я дивлюся на фото площі у старому місті N. Відгадати країну не так просто, не кажучи вже про місто. Всі ці ратуші та бруківки, реставровані бароко та сецесії … Польща? Чехія? Словаччина? Може, Словенія?
Румунія спаде на думку не першою, принаймні українцям. Нам у цій країні хочеться трешу і злиднів, химерних решток тоталітаризму. Циганів, зрештою. Де це все? У Бухаресті чи в Бая-Маре? Чи в містечку Гура-Гоморулуй, ближче до українського кордону?



І в якій це країні?


Попри все, фріки трапляються і у Брашові. Ця римська вовчиця - який бюст стояв тут до неї?Подібність міст поверхова. Занурюючись у деталі, помічаєш стадіон посеред старого імста - виглядає дивно, але разом з тим органічно. Вітрина сувенірної крамниці - Дракула поруч із писанками.Студентки Трансильванського університету, опудала ведмедів. Зітхаю з полегшенням, все в порядку, в цьому місті є не лише "чорна церква" та "найвужча вулиця Європи"! 


Універмаг

Студентки Трансильванського університету






11 листопада 2012 р.

Трансильванські овочі

«Румунія...краса, що здається здивованою власним існуванням»

А.Стасюк, "Дорогою на Бабадаг" чи "Фадо"

Так давно хочеться написати про Румунію, бо такою прекрасною вона була в жовтні...Але постійно жертвую час на поточні справи, тож наразі лише фото агро-ринку у місті Брашов 
(у 50-х роках називався Орашул-Сталін, а перед тим - Кронштадт:) у Трансильванії. Ціни - в леях, румунській валюті. Ці гроші нагадують цукеркові обгортки, коли тримаєш їх в кишені.